"А зараз на цій сцені зявляться наші гості з Тернополя, команда КВН Оптом дешевше!" - саме такими словами нас об'явив Віталій Новосад на сцені "Кубку Карпат з КВНу" що проходив в рамках фестивалю "Бойківська ватра 2008". Але про це пізніше… я вам розкажу все з саммого початку. Одного прекрасного дня на сайті Галицької ліги КВН з'явилася стаття про Проведення фестивалю команд КВН «Кубок Карпат» що має відбутися 13 липня в с. Явора, Турківського району, Львівської області. Ми довго думали чи їхати туди, думали-думали поки Вітя Гевко не розвіяв наші сумніви і ми почали підготовку до чергової поїздки на Tурку (Доречі протягом цієї підготовки, в нашій команді з'явився ще один учасник - Сабіт, але вас то най не гребе). Нам було не важко відібрати шутки, було не важко відрепетувати матеріал, було не важко зібратися в четвертій годині ночі на вокзалі, було не важко сісти на поїзд, проте було важко нікого не розбудити дорогою, але ми справилися з цією непростою задачею про шо з годістю повідомляємо. Дорога до місця призначення виявилася веселою, багатою на події і навіть пізнавальною (сам не знаю чому пізнавальною, просто хтів похвалитися шо вивчив нове розумне слово). Всі шість годин тридцять три хвилини і сорок дві секунди (приблизно) ми тільки й те робили шо гнали, але не самогон, а шутки шутки і ше раз жарти. Я не розкажу про дорогу краще ніж фотки тому краще прогляньте їх. Коли ми добрались до с. Явора нас чекaла довга дорога горами вверх вниз, вверх вниз і знов вверх, і от ми на місці. При такій жаркій погоді повірте цe було не легко. Туди ми доповзли ледве теплі, а поки знайшли місце шоб розкинути намет то взагалі пропало бажання виступати. Та й впринципі яке виступати, якщо на всій галявині (вона була на горі і вона була велика) ми не знайшли ні В. Новосада ні жодного КВНщика. Стало троха стрьомно. Десь години три ми відходили від дороги і доходили до сказу від страху - "Невже ми даремно сюда перлися?". Але в третій годині пролунав неочікуваний дзвінок від не кого небудь, а від моєї мами, а ще через годину позвонив Новосад і Ми пройшовши редактуру в "Чистогону", зробивши кілька прогонок полізли на сцену. Серед багатьох команд ми виступали другі... і одночасно перед останні, бо "Чистогон" виступав два рази. Відігравши своє ми поповзли в натовп де нас одразу ж загрузили численні фанати які хотіли з нами сфотографуфатися... ці чотири дівчини ми ніколи не забудем. І знову гониво. Багато гонива. І ше трошки гонива. Гониво я вам переповідати не буду бо ви подумаєте шо ми дибіли і не будете приходити на наші ігри. Кароче ми гарно провели час - подивилися коцерт, потанцьювали трішечки, пошлялися і пішли спати. Спання це шось з чимось. Ми жили в одній палатці призначеній майже на чотирьох. Нас було шестеро. І ше багато сумок загальною вагою десь в дві людини. В нас смерділи носки. Сильно смерділи. Коли ми нарешті вмістились і нам надоїла Ірка, ми позасинали. Посеред ночі в нас зявилася маленька проблема - велика злива. СПАСИБІ ТОБІ О ВЛИКА ПАЛАТКА ШО ТИ НЕ ПРОМОКЛА І НЕ ПУСТИЛА ДО НАС ДОЩУ! Наранок дощ перестав і ми вилізли на світ Божий подальше від смердючих носків. Зібравши свої і не тільки свої речі ми знову рушили в дорогу. Тут історія повторяється.
І накінець хочеться подякувати: Провідникам - за те шо не намагалися нас висадити, В. Новосаду - за те шо намагався продати нас турківським дівчатам (вони майже повелися), Команді КВН "Чистогон" - за те шо повирізали непонятні для жителів Карпат слова з нашого сценарію, Жителям Карпат - за те шо принаймі додивилися нас до кінця і сміялися, Дівчатам які хотіли з нами сфоткатися - за те що хотіли, Дядькові з бобіка - за сокиру, Кіндеру - за фотіка, Хто кому - за гроші, Тобі дорогий читачу - за те шо вмієш читати.
Ну от впринципі і все. Чекаєте нових репортажів про наші диверсії де б то не було. З вами був ваш постійний криспондент Василько Дурачок.